День Віри, Надії, Любові та Софії: коли відзначають, історія, прикмети та чого категорично не можна робити в це свято

Це свято встановлене на згадку про сумну подію – мученицьку смерть святої Софії та трьох її доньок.

День Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії традиційно святкується наприкінці першого місяця осені. Щороку 30 вересня православна церква вшановує пам’ять цих святих мучениць, загиблих за християнську віру.

Віра, Надія, Любов та матір їхня Софія: історія

Благочестива вдова Софія та троє її доньок – ранньохристиянські мучениці, що жили у II столітті нашої ери в Римі за часів правління імператора Адріана.

Софія, чиє ім’я в перекладі з грецького означає «мудрість», була благочестивою християнкою. І своїх дочок вона назвала на честь головних християнських чеснот: Віри, Надії та Любові.

Дізнавшись про сильну віру Софії та її доньок, імператор наказав доставити їх до палацу, вимагав від християнок зректися своєї віри та принести жертву язичницьким богам. Однак ті залишалися непохитними.

Розгніваний імператор звелів застосувати до дівчаток жахливі тортури. Старшій, Вірі, на той момент було 12 років, Надії – 10, а Любові – всього 9 років. Матір їхню Софію не піддавали тілесному катуванню, однак прирекли на ще сильніші душевні муки – змусили дивитися на тортури своїх дітей.

Страдниця поховала своїх дочок і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день вона там же й померла. За перенесені муки Софія разом із доньками була зарахована церквою до лику святих. Їхні мощі з 777 року покояться в Ельзасі, в церкві Ешо (Франція).

Хто святкує іменини 30 вересня

У день вшанування Віри, Надії, Любові та Софії свої іменини відзначають усі дівчатка, дівчата та жінки з такими іменами. Цього дня їх прийнято вітати з днем ​​ангела, а також дарувати подарунки, зокрема, ікони, ладанки та різні солодощі.

Вважається також, що народжена 30 вересня дівчинка буде мудрою, справедливою, гарною господинею, матір’ю та дружиною.

Традиції відзначання Дня Віри, Надії, Любові та Софії

Це свято ще називається в народі «вселенськими жіночими іменинами» або «бабиним святом». Таку назву воно отримало, оскільки цей ранок жінки починали з гучного плачу, ніби віддаючи данину пам’яті Софії, яка страждала й плакала за своїми доньками.

Такий плач вважається своєрідним оберегом: наші предки вірили, що якщо цього дня добре виплакатися, то потім увесь рік нічого поганого вже не станеться. Плач має бути голосним, щоб напевно відлякати зло від дому.

Прийнято також йти до церкви і молитися перед іконою святих, просити у них сил для зміцнення віри, здоров’я, добробуту та кохання. Мучениці Софії моляться про здоров’я для дітей, зцілення від жіночих захворювань, благополучне зачаття дитини, а також про важкі втрати.

Свято Віри, Надії, Любові та Софії найкраще провести в колі найближчих людей, обмінюватися хорошими новинами, гратися з дітьми, пригощати їх солодощами. Дітям цього дня приділяється особлива увага, особливо дівчаткам.

Що категорично заборонено робити в це свято

30 вересня жінкам не рекомендовано нічого робити по дому та на городі.

У день Віри, Надії, Любові та Софії не можна влаштовувати ніякі гуляння, адже привід у свята трагічний. Також категорично забороняється проводити вінчання і весілля.

Не слід лаятися з близькими людьми, адже цього дня вся погана енергія обов’язково повертається назад.

Прикмети дня святих мучениць

Вважається, що цього дня найчастіше вже буває доволі холодно і дощить, а після Віри, Надії, Любові та Софії починаються перші приморозки.

Якщо 30 вересня полетять журавлі – то на Покрову (14 жовтня) буде мороз, а якщо ні – то зима настане пізніше. Зазвичай услід журавлям кричали: «Колесом дорога» – аби вони навесні знову повернулися в рідні краї.

Дощ цього дня обіцяє ранню і не дуже холодну весну.

Якщо ж у день святих мучениць ще й грім прогримить, то осінь триватиме довго, але буде теплою і безвітряною.